У зв’язку з розвитком урбанізації та автомобілізації, концентрацією міського населення у селятебних, виробничих та центральних зонах великих міст постає проблема конфліктів транспортних і пішохідних потоків. Кардинальним рішенням цієї проблеми є рознесення транспортних та пішохідних потоків у просторі шляхом будівництва розв’язок, підземних та надземних пішохідних переходів та застосування поза вуличних видів громадського транспорту. У випадку, коли інтенсивність конфліктуючих транспортних та пішохідних потоків досягає певної межі це є єдиним виходом з ситуації. Прикладом таких проектних рішень є, зокрема, район бізнес-центру Москва-сіті, де забезпечується вихід з офісних будівель одразу до підземних паркінгів, станції метро та залізниці.
Проте, описані проектні рішення можуть бути реалізовані лише при виконанні капітального будівництва та потребують значних фінансових витрат. Таким чином, за умов обмеженості фінансування та неможливості вжиття архітектурно-планувальних заходів (наприклад у районах зі старою забудовою) постає необхідність врегулювання конфлікту транспортних засобів і пішоходів шляхом вжиття оперативних заходів організації дорожнього руху. Ці заходи полягають у створенні регульованих та нерегульованих пішохідних переходів. На нерегульованих переходах пішохід має однозначну перевагу у русі, оскільки «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
На пішохідних переходах через проїзні частини, що мають більше однієї смуги руху в одному напрямку може виникнути ситуація, коли водій, що під’їздить до переходу не бачить пішоходів, які знаходяться на ньому в межах сусідніх смуг руху, через транспортні засоби, що рухаються цими смугами. Для відвернення аварійної ситуації в цьому випаду - наявний пункт 18.4 ПДР, в якому йдеться «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Автори нормативного документу, очевидно, вважали, що сигналом водієві про наявність пішоходів, яких він поки що не бачить за транспортними засобами, що рухаються сусідніми смугами, слугуватиме зменшення швидкості водіями цих транспортних засобів. Проте, відповідно до п. 18.1 ПДР, водії транспортних засобів, що рухаються сусідніми смугами, вживатимуть якихось заходів коли вважатимуть, що пішоходи створюють перешкоду для них, а не для водія сусідньої смуги. Така ситуація характерна для порівняно нешвидких транспортних засобів громадського користування (автобусів та тролейбусів), що, рухаючись правою смугою з невисокою швидкістю, повністю закривають огляд для водіїв, що знаходяться на сусідніх смугах. При цьому пішоходам відповідно до п. 4.14, забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. Таким чином, пішохід оцінює ситуацію, знаходячись на тротуарі, тобто може не побачити транспортний засіб, що наближається не по правій смузі, особливо якщо по правій буде рухатися автобус чи тролейбус.
В даному випадку, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій транспортного засобу, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу в умовах обмеженої оглядовості, повинен оцінити обстановку на пішохідному переході в його межах, з особливою увагою на зону пішохідного переходу, яка не проглядається. Також дуже важливо переконатися в тому, що ніхто не підходить або не підбігає до пішохідного переходу. Якщо ж попереду рухається автомобіль,який почав сповільнюватися перед пішохідним переходом, то однозначно водію, який рухається за ним у попутному напрямку по сусіднім смугам, потрібно знижувати швидкість, і ні в якому разі не випереджати його.
Також як зазначено у п. 18.4 продовжити (відновити) рух водіям транспортних засобів можна лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В даному випадку між водіями ТЗ та пішоходами, що рухаються по пішохідному переходу дуже часто виникають аварійні ситуації, характерною рисою яких є намагання водіїв проїхати пішохідний перехід перед пішоходами, які ще, на думку водіїв не досягли їхньої смуги руху, а отже вони (водії) не створювали перешкоди або небезпеки для руху пішоходів. На жаль, перша думка у багатьох водіїв саме про те, як «проскочити», а не «як поступитися». І це видно по реакції водіїв, що наближаються до пішохідного переходу.
Але з точки зору безпеки руху, першочергове завдання водія, який наближається до пішохідного переходу,думати насамперед про те, як забезпечити безпеку пішоходів, які можуть рухатися по ньому, та мають перевагу у русі. Коли стає ясно, що безпеці пішоходів ніщо не загрожує, от тоді, в другу чергу, і можна прикинути: а чи можна проїхати пішохідний перехід, по якому йдуть люди?
Проведені технічні дослідження з урахуванням середньої швидкості пішоходів, привели до появи правила «двох смуг», що у випадку руху пішохода по пішохідному переходу, водіям можна проїхати пішохідний перехід, якщо між смугою водія і пішоходом по ходу його руху вільні як мінімум дві суміжні смуги руху.
Зважаючи на зазначене пропонується п. 18.4 ПДР України викласти в такій редакції:
«Заїздити на нерегульований пішохідний перехід,на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, водієві дозволяється тільки переконавшись, що на переході в межах смуги його руху та сусідніх смуг немає пішоходів.
У разі зменшення швидкості руху або зупинки транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом, водіям інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах попутного напрямку забороняється випередження таких ТЗ, та повинні знизити швидкість, а за потребою зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам».
Такий виклад, на думку авторів, виключить ситуації, подібні до описаної вище, коли водій об’єктивно не може до настання аварійної ситуації визначити, що його автомобіль становить перешкоду або небезпеку для руху пішоходів, які перебувають в межах сусідніх смуг.
Також слід звернути увагу на позначення нерегульованих пішохідних переходів. Застосування на додачу до дорожніх знаків розміток 1.14.1 або 1.14.2 «зебра» знімає проблему видимості ділянки пішохідного переходу на проїзних частинах, що мають більше двох смуг руху в одному напрямі. Проте, у несприятливих дорожніх умовах та протягом осінньо-зимового сезону, коли розмітка може бути стерта або засипана снігом, постає проблема видимості дорожній знаків, що позначають нерегульованих пішохідний перехід, з усіх смуг проїзної частини. У випадку, якщо вулиця (дорога) має розділову смугу, то, відповідно до ПДР, праворуч від проїзної частини на ближній межі переходу та на розділовій смузі на дільній межі переходу встановлюються дорожні знаки 5.35 «Пішохідний перехід». Вказані знаки з імовірністю 100% видно водіям, що рухаються в крайніх смугах проїзної частини, до того ж, для водія, що рухаються у крайньому лівому ряді, позначено лише кінець пішохідного переходу. У випадку, якщо дорога «вулиця» не має розділової смуги, знак, що показує закінчення зони переходу, суміщається зі знаком початку переходу з протилежного боку дороги (вулиці), тобто віддаляється від основної зони оглядовості водія.
Така ситуація призводить до того, що водій, який рухається не у крайніх смугах, у випадку скоєння ДТП може посилатися на відсутність видимості знаків через транспортні засоби на інших смугах руху. Для покращення інформаційного забезпечення водіїв пропонується: застосовувати на нерегульованих пішохідних переходах через проїзні частини, що мають більше двох смугу руху в одному напрямі, транспортні світлофори типу 7, та регламентувати для таких переходів розміщення дорожніх знаків 5.35 на підвісах над проїзною частиною.
Ситуація, коли водій повинен пропустити пішоходів, яких може об’єктивно не бачити, виникає і на регульованих пішохідних переходах при ввімкненні сигналу, що дозволяє рух транспорту. Керуючись вимогами п. 18.2, «на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека». Якщо розглядати обстановку, що складається в зоні регульованого переходу при ввімкненні сигналу, що дозволяє рух транспорту з точки зору водія, що наближається до стоп-лінії з дозволеною швидкістю в аспекті видимості пішоходів, для яких може бути створено небезпеки, то вона бути аналогічною до проаналізованої вище, що може виникати при під’їзді до нерегульованого переходу. При переході через широкі проїзні частини у пішоходів виникає брак часу для її залишення після зміни сигналів. Час, що проходить з моменту ввімкнення червоного сигналу для пішоходів до ввімкнення дозволяючого сигналу для транспорту, не повинен перевищувати 5с, а зелений миготливий сигнал не вимагає від пішоходів залишення проїзної частини та не забороняє виходити на неї (п. 8.7.3в). Крім того, мінімальна тривалість зеленого сигналу для пішоходів визначається із розрахунку, що вони знаходяться на переході від моменту ввімкнення їм зеленого сигналу до моменту ввімкнення дозволяючого сигналу для транспорту.
Зважаючи на проведені дослідження та з метою недопущення зловживання пішоходами своїм правом на знаходження на проїзній частині протягом червоного сигналу на пішохідному світлофорі, що випливає з п. 18.2, пропонується викласти п. 8.7.7 ПДР України у такій редакції: «Якщо сигнал світлофора має вигляд силуету пішохода, його дія поширюється лише на пішоходів. Зелений сигнал цього світлофора дозволяє перехід; зелений миготливий забороняє виходити на проїзну частину та вимагає у пішоходів, що знаходяться на ній, залишити її найкоротшим шляхом: закінчити перехід або повернутися до початку переходу; червоний сигнал забороняє перехід.»
Введення до нормативних актів у сфері безпеки дорожнього руху пропонованих змін і доповнень, дозволить, на думку авторів, знизити дорожню аварійність та дозволить більш об’єктивно визначати вину учасників дорожнього руху у випадку скоєння ДТП.
Автор: Авто-эксперт Науменко В.В.
